Титул Кіченок, презент для Сіннера, українське дербі, яке не відбулося.
144-й розіграш Відкритого чемпіонату США з тенісу вийшов успішним для американських чоловіків, а також знаковим для українського тенісу. Уперше хтось із наших співвітчизників, а саме Людмила Кіченок, зміг завоювати титул Grand Slam на кортах Нью-Йорка. Це сталося в жіночому парному розряді.
Чоловіча одиночна змагання вразила двома несподіваними вильотами основних фаворитів на початкових етапах, що відкрило можливості для кількох маловідомих гравців продемонструвати свої найкращі досягнення в кар'єрі. Натомість у жіночій категорії все відбулося зовсім інакше: титул виборювали тенісистки, які раніше здобули перемоги на великих турнірах у Торонто та Цинциннаті.
Яннік Сіннер [1] змагається з Тейлором Фрітцом [12] і завершує матч з рахунком 6-3, 6-4, 7-5.
В кінці минулого сезону Яннік підняв свою гру до рівня першої ракетки світу, але, на жаль, не встиг здобути достатню кількість очок. Початок цього сезону виявився для нього вдалим: він виграв Australian Open і після Ролан Гаррос вперше дебютував на позиції лідера рейтингу ATP. Хоча на ґрунті і траві не все складалося так гладко, його перевага на харді виявилася цілком достатньою для впевненого утримання звання №1. У цьому сезоні він здобув 55 перемог у 60 матчах, що є вражаючим досягненням.
Яннік підтримує традицію Алькараса, залишаючись непереможеним у фіналах турнірів Grand Slam. Обидва представники покоління 2000-х вже святкували перемогу в усіх 6 фіналах, в яких брали участь. У той же час, спортсмени 90-х років можуть похвалитися лише 2 перемогами з 21 фіналу.
Перед початком турніру стало відомо, що навесні Сіннер уникнув дискваліфікації попри два провалених допінг-тести. Можна багато сперечатися про провину італійця, але те, як молодий спортсмен впорався з таким тиском перед одним із головних турнірів року, не може не вражати.
Як і передбачалося, Фрітц не зміг продемонструвати належного рівня гри у фіналі US Open 2024 і зазнав поразки у трьох сетах, хоча перед матчем Тейлор був сповнений впевненості у своїх можливостях. Проте в цьому сезоні він здобув 17 перемог на турнірах Grand Slam, що є його найкращим досягненням, оскільки раніше він не мав більше 8 перемог за один сезон. Американець повертається до топ-десятки рейтингу, і його перспективи виглядають дуже обнадійливо.
1/2 фінальної стадії
Тейлор Фрітц [12] - Френсіс Тіафо [20] - 4-6, 7-5, 4-6, 6-4, 6-1
Можливо, були трохи більш інтригуючі матчі, або з більш високим рівнем гри. Але не відзначити поєдинок двох американців-чоловіків у півфіналі US Open було б нечесно щодо до організаторів. Нарешті американські вболівальники дочекалися такої битви в домашніх стінах. Востаннє повністю американський півфінал був ще у 2005 році, коли путівку до фіналу розіграли Андре Агассі та Роббі Джинепрі.
Тіафо на початку зустрічі мав кращий вигляд і двічі лідирував за сетами 1:0 і 2:1. Після цього його рівень гри помітно впав, сам тенісист зізнався, що відчув, як тіло відключилося. До цього Френсіс у непростих матчах обіграв Бена Шелтона, Алєксєя Попиріна та Григора Димитрова, не дивно, що сил не вистачило. За три останні роки Тіафо двічі виходив до півфіналу US Open і один раз грав в 1/4 фіналу, про що на інших мейджорах йому можна тільки мріяти.
Перспективний тенісист з Великобританії, який в оверсайз футболці, до цього року вже здобув певні успіхи в Нью-Йорку. У 2022 році він переміг Фелікса Оже-Альяссіма і дійшов до третього раунду, а в 2023-му зупинив Хуберта Хуркача, вперше потрапивши до другого тижня на мейджорах. Проте цього року Дрейпер здійснив вражаючий прорив, досягнувши півфіналу, виступаючи під номером 25 у рейтингу турніру. Важливу роль у цьому досягненні зіграв ранній виліт Карлоса Алькараса у другому раунді. Дрейпер скористався цим шансом і легко переміг кривдника іспанця в наступному матчі, здолавши Ботіка ван де Зандсхулпа з рахунком 6-3, 6-4, 6-2. Варто зазначити, що всі п’ять перемог Джека на US Open 2024 були трисетовими, навіть найбільш значуща над десятою ракеткою світу Алексом де Мінауром у чвертьфіналі (6-3, 7-5, 6-2). Справді, за останні 40 років лише такі тенісні легенди, як Новак Джокович і Іван Лендл, змогли досягти півфіналу Відкритого чемпіонату США, програвши менше геймів.
Після тріумфу на US Open 2022 року Карлітос не надто часто радував своїх шанувальників на турнірах на хардових кортах, проте двічі здобував перемогу на "п'ятому слемі" в Індіан-Веллсі. Тому перед кожним мейджором він логічно вважався одним з головних претендентів на перемогу. На кортах Національного тенісного центру USTA імені Біллі Джин Кінг його шлях розпочався не зовсім гладко: в першому матчі проти австралійського кваліфаєра Лі Ту він зіткнувся з труднощами, а на стадії другого раунду поступився голландцеві ван де Зандсхулпу (1-6, 5-7, 4-6). Варто зазначити, що Ботік вже не вперше стає одним з героїв US Open. У 2021 році, за підсумками турніру, саме він і Алькарас потрапили до списку найбільш вражаючих гравців. Тоді ван де Зандсхулп планував участь у челенджері в Києві (так, такі часи були), але врешті-решт досяг 1/4 фіналу в Нью-Йорку, ставши єдиним, хто виграв сет у майбутнього чемпіона. Цікаво, що Алькарас зазнав поразки в матчі, де його шанси на перемогу оцінювалися коефіцієнтом 1,01. За останні 15 років у чоловічому тенісі сталося лише сім подібних сенсацій, серед яких також відомий матч між Роджером Федерером і Сергієм Стаховським на Вімблдоні 2013 року.
Новак Джокович вперше з'явився на корті після завоювання історичного "золота" на Олімпіаді в Парижі. По суті, серб уже зібрав усю колекцію тенісних нагород, далі можна лише покращувати свої здобутки та за бажанням добивати якісь статистичні рекорди Федерера, Коннорса та інших, які часто згадують журналісти. Проте Джокович також був серед головних фаворитів, і його виліт у матчі проти Алєксєя Попиріна теж став несподіваним. Звичайно ж, це не така грандіозна сенсація, як у попередньому абзаці, тому що австралієць нещодавно виграв Мастерс у Монреалі і був на ходу. У будь-якому разі, минулорічний чемпіон провалився й опуститься на четверту сходинку світового рейтингу. Востаннє захистити титул у Нью-Йорку вдавалося ще Федереру у 2008 році, далі чемпіони постійно змінювалися.
Коли йдеться про кар'єру Джоковича, найбільшим викликом на даному етапі є знаходження належної мотивації. Гравець такого калібру та у своєму віці змушений багато чим жертвувати, аби досягнути найвищих успіхів у спорті. Золота медаль Олімпійських ігор безумовно стала головною метою серба на цей рік, тоді як інші досягнення можуть мати менш значущий характер.
Після невдалого виступу фаворитів італійський тенісист автоматично став найімовірнішим кандидатом на титул із значним відривом. У турнірній сітці залишалося кілька сильних американських гравців, включаючи чемпіона 2021 року Даніїла Медведєва. Саме з ним Яннік зустрівся в чвертьфіналі. Нажаль, матч не виправдав очікувань, хоч за етикеткою його можна було б назвати прихованим фіналом. Медведєв продемонстрував слабку гру і, як наслідок, поступився в чотирьох сетах. У наступному, досить незвичному півфіналі, Сіннер отримав травму лівого зап'ястя під час падіння, тоді як Джек Джейпер переживав ще гірші моменти. Британцеві стало настільки погано, що він двічі нудив просто на корті, а також сильно пітнів, змінюючи три пари взуття протягом матчу.
Цього року ніхто з українських чоловіків не потрапив навіть до кваліфікації. Під час турніру три найкращі представники України перебували в четвертій сотні рейтингу ATP - справжня катастрофа.
Щоб підняти собі настрій, ви можете переглянути, як Андрєй Рубльов і Гаррі Геліоваара знищували свої ракетки. Якщо бути точним, то Рубльов вийшов з цієї сутички переможеним і змушений був взяти медичну паузу.
Аріна Соболенко [2] здобула перемогу над Джессікою Пегулою [6] з рахунком 7-5, 7-5.
Соболенко зіграла в четвертому поспіль фіналі хардових турнірів Grand Slam і взяла третій титул. Востаннє обидва мейджори на харді в одному сезоні вигравала Анжелік Кербер у 2016 році. Дивно, що Серені Вільямс таке досягнення так і не підкорилося. Також цікавий момент полягає в тому, що Аріна повторила минулорічний шлях Коко Гофф під час американської серії: 1/4 фіналу в Канаді (Торонто/Монреаль), перемога в Цинциннаті та виграш у Нью-Йорку.
Відстань Соболенко від Іги Свьонтек у рейтингу WTA все ще велика (2169), але наприкінці сезону польській тенісистці потрібно захистити набагато більше очок. Битва за лідерство в рейтингу незабаром буде більш гострою. У Чемпіонській гонці різниця лише 409 очок, боротьба за статус найкращої за підсумками сезону буде ще гарячішою.
Перед фіналом Соболенко стикалася з деякими труднощами лише в матчах проти Александрової та Наварро на стадії півфіналу. У фінальному поєдинку справи виявилися більш складними, оскільки Пегула демонструвала теніс дуже високого ґатунку. Проте підтримувати таку високу планку протягом усього матчу американці не вдалося. У ключові моменти обох сетів Аріна залишалася стабільною, чого не можна сказати про Джессіку. Взагалі, здолати настільки стабільну Соболенко на хардовому покритті вкрай важко. Наприклад, вона має потужний форхенд, який, за словами Пегули, здатен вибити ракетку з рук суперника. Середня швидкість удару з правої сторони Аріни становила 128.7 км/год, що перевищує показники Алькараса (127.1), Сіннера (125.5) та Джоковича (122.3).
Багато шанувальників тенісу сподівалися побачити у фіналі дуель між Соболенко та Ігою Свьонтек. Проте полька змогла дійти лише до стадії чвертьфіналу, де її зупинила Пегула. Варто зазначити, що раніше Свьонтек програвала на такому етапі лише Еліні Світоліній на Вімблдоні-2023 та Марії Саккарі на Ролан Гаррос 2021. Жодна з тих, хто завдав їй поразки, не здобула титул у підсумку. Навіть якби Свьонтек потрапила у фінал, у зустрічі з Соболенко вона навряд чи була б фаворитом. На мою думку, єдиною, хто могла скласти гідну конкуренцію Аріні на цьогорічному US Open, була Кароліна Мухова. Дуже прикро, що чешка не потрапила до фіналу. Проте варто відзначити її досягнення: після важкого сезону майже без змагань, вона змогла зберегти очки за минулорічний півфінал і, за умов відсутності травм, швидко підтягнеться до інших лідерок.
1/8 фіналу
Чжен Цінвень здобула перемогу над Доною Векич з рахунком 7-6(6), 4-6, 6-2.
У матчі четвертого раунду US Open відбулося повторення фіналу Олімпійських ігор 2024 року. У Парижі китайська тенісистка продемонструвала більш впевнену гру проти хорватки, хоча цього разу Векич виглядала значно краще. Обидва стартові сети тривали трішки більше години, і в кінці другого сету Донна змогла перевести матч у вирішальну партію. Однак результат залишився незмінним – Чжен Цінвень виявилася більш витривалою. Цікаво, що всі три чоловічі призери Олімпіади-2024 (Джокович, Алькасар, Музетті) вибули вже на стадії другого-третього раунду, тоді як жінки-медалістки показали кращий результат: Чжен і Свьонтек програли лише майбутнім фіналісткам на етапі 1/4.
Пегула вже не перший рік перебувала близько до вершини, навіть піднімалася до топ-3. Проте на найпрестижніших турнірах їй завжди чогось не вистачало. Наприклад, до US Open 2024 американка програла 6 із 6 чвертьфіналів Grand Slam. Після вильоту в другому раунді Australian Open 2024 вона звільнила тренера Девіда Вітта, з яким до цього були виграні всі трофеї. Новим наставником Джессіки став Марк Ноулз - колишній №1 у парному розряді, який тренував Марді Фіша і Джека Сока. Швидких плодів ця співпраця не дала, через травму ребра Пегула пропустила весь європейський ґрунтовий сезон, включно з Відкритим чемпіонатом Франції. Але після Олімпіади, де Джессіку зупинила Світоліна, Пегула фантастично відіграла американську серію, вигравши титул у Торонто, і ставши фіналісткою в Цинциннаті. Також практично все вийшло і на кортах Нью-Йорка. Особливо цінними є перемоги над Ігою Свьонтек і Кароліною Муховою. Якщо перша практично сама віддала перемогу, зробивши понад 40 невимушених помилок, то в матчі проти чешки Джессіка горіла 1:6, 0:2, дивом зумівши відігратися.
Єлена-Габріела Русе, яка здобула популярність серед українських шанувальників тенісу завдяки партнерству з Мартой Костюк, продемонструвала вражаючу гру. Як 122-а ракетка світу, вона успішно пройшла кваліфікацію, здолавши у фіналі перспективну філіппінську тенісистку Александру Еалу. У другому раунді основної сітки вона сенсаційно обіграла чинну чемпіонку Вімблдону Барбору Крейчикову з рахунком 6-4, 7-5. В наступному матчі у неї також були шанси на перемогу над Паулою Бадосою, але іспанка виявилася сильнішою у вирішальному тай-брейку фінального сету (4-6, 6-1, 7-6).
Минулого року Коко домінувала на американських кортах, її перемога не стала несподіванкою. Перед захистом титулу в цьому сезоні Гофф не демонструвала такої стабільності, і стало очевидно, що з нею можна боротися. Американка ледь не програла в третьому раунді Еліні Світоліній, але в тому матчі вона проявила свою рішучість і здійснила камбек. У 1/8 фіналу її зупинила майбутня півфіналістка Емма Наварро. В результаті Коко стала лідером за кількістю подвійних помилок на турнірі (38), і з наступного тижня опуститься на шосту сходинку світового рейтингу.
У 2023 році Медісон Кіз була на межі виходу у фінал, ведучи у матчі проти Арини Соболенко з рахунком 6-0, 5-3 (15:0). Проте, їй не вдалося закріпити цю перевагу, і вже в третьому раунді Кіз зазнала поразки від бельгійської тенісистки Елізе Мертенс у матчі, що залишив бажати кращого (7-6, 5-7, 4-6). З наступного тижня Медісон вибуватиме з топ-20 WTA.
Експерша ракетка світу, як і минулого року, зуміла вийти до четвертого раунду US Open, але суперниці цього разу були дуже своєрідними: №155, №92 і №143 світового рейтингу. У стартовому матчі представниця Данії декласувала японку Нао Хібіно (6-0, 6-1), яка стартувала у кваліфікації. Після цього Возняцкі розібралася з мексиканкою Ренатою Сарасуа (6-3, 6-3), яка зупинила француженку Каролін Гарсію. У третьому колі майоріла зустріч із четвертою сіяною Єленою Рибакіною, але представниця Казахстану знялася перед поєдинком із Джессікою Понше, яка стартувала у відборі. Для француженки це був теж великий подарунок долі, раніше вона так далеко на мейджорах не заходила. У підсумку Возняцкі легко обіграла Понше в третьому раунді (6:3, 6:2), але перша серйозна опонентка відправила Каролін додому. Проти Беатріс Хаддад Майї (№21 WTA) був зафіксований рахунок 2-6, 6-3, 3-6.
Жіночий турнір запам'ятався багатьма кумедними і не дуже моментами: "мавпочкою" від Андреєску, дивною поведінкою Путінцевої з болгьорл, а також дітьми, які спустилися по автографи завчасно.
У головному турнірі виступили шість українських тенісисток, які потрапили за рейтингом, а Юлія Стародубцева отримала місце в основній сітці через кваліфікаційний раунд. Кількість учасниць з України на US Open досягла семи, що є новим національним рекордом.
У цьому році основні сподівання були покладені на нашу першу ракетку Марта Костюк. Її першою суперницею стала перспективна американка Маккартні Кесслер, яка всього за два дні до початку турніру в Нью-Йорку здобула свій перший титул WTA в Клівленді. 25-річна спортсменка з США витратила всі сили на змаганнях в Огайо, тому Марта без особливих труднощів здобула перемогу з рахунком 6-2, 6-3. У другому раунді Костюк зіштовхнулася з непростим першим сетом проти Геррієт Дарт, але після програшу в тай-брейку британка змушена була знятися з матчу (7-6, 6-1). Наступний поєдинок у третьому колі проти американки Емми Наварро обіцяв стати справжнім випробуванням її волі та навичок.
Поєдинок був рівним, Марта мала навіть трохи кращий вигляд і вела з брейком у третьому сеті. За рахунку 2:1 українці у важкому геймі вдалося відстояти свою подачу, після чого її успіхи в цьому поєдинку закінчилися. Костюк почала програвати під час розіграшу важливих очок, часом здійснюючи безглузді невимушені помилки, яких до цього не робила. Чи була це втрата концентрації, чи поразка пов'язана з травмою, через яку українка пізніше знялася з парного розряду, - невідомо. Але програш максимально прикрий і важкий (4-6, 6-4, 3-6). Проте, потрібно віддати належне і Наварро, не дарма вона має прізвисько Ice Girl. У матчі з Паулою Бадосою в 1/4 фіналу вона також була максимально холоднокровною на фінальному етапі, вигравши 24 з 28 останніх очок у матчі.
Еліна Світоліна почала з несподівано складної перемоги над представницею Аргентини Марією Лурдес Карле (3-6, 6-3, 6-4). Зазвичай, якщо в Еліни є такі проблеми проти опоненток у перших раундах, то далеко вона не заходить. Хоча в другому раунді Світоліна впевнено розібралася Калініною (6-1, 6-2), але це більше проблеми Ангеліни. Далі за сіткою був надважливий матч із Коко Гофф із реальними шансами на перемогу і виходом на переможницю битви Костюк - Наварро. Еліна в першому сеті показала, що перемагати Гофф можна, але проблеми були в тому, що тримати стабільний рівень гри не вдавалося, проблеми зі здоров'ям нікуди не поділися. Коко зуміла оформити камбек, і замість українського дербі в четвертому колі вийшло американське.
Даяна Ястремська справила враження великого розчарування. У поєдинку проти німецької тенісистки Юле Німаєр обидві спортсменки продемонстрували вкрай низький рівень гри, в результаті чого українка зазнала поразки. Загалом було зафіксовано 158 невимушених помилок на двох при 250 розіграних очках (63%), що є досить сумним показником. Для порівняння, у матчі Костюк проти Наварро було лише 50 помилок з 171 (29%), а у зустрічі Чжен проти Векич – 57 з 207 (27,5%). Різницю відчутно видно.
Перед поразкою в другому раунді від Світоліної, Калініна встигла здобути перемогу в стартовому матчі над француженкою Осеан Доден (6-1, 3-6, 6-1), яка славиться своїми успіхами на великих турнірах. Наразі Ангеліна далека від своєї найкращої форми, тому її виступ можна вважати досить вдалим. Проти Гофф їй, напевно, не вдалося б проявити себе. У парному розряді разом з Мартіною Тревізан вони зазнали поразки в першому раунді.
Лесі Цуренко довелося зіткнутися з суперницею, для якої попередній розіграш US Open став справжнім проривом. Тоді Пейтон Стернс дійшла до стадії 1/8 фіналу, де поступилася чинній чемпіонці Вімблдону Маркеті Вондроушовій. У поєдинку з Лесею Стернс була явною фавориткою і без проблем виграла перший сет. Однак у другій партії гра стала набагато напруженішою, і Цуренко мала реальні шанси змінити хід матчу на свою користь. На жаль, Пейтон змогла зберегти перевагу (6-1, 7-5), після чого зупинила Касаткіну, але в підсумку програла Векич.
Катерина Байндл скористалася "замороженим" рейтингом, але особливих очікувань від її виступу не було. Поразка в першому колі від італійки Елізабетти Коччаретто (3-6, 0-6) читалася дуже легко. У парному розряді Катя виступила в дуеті з американською тенісисткою українського походження Кеті Волинець. Уже в першому раунді вони потрапили на Костюк і Русе. Шансів було відверто небагато, хоча в другій партії боротьба вийшла напрочуд запеклою (1-6, 6-7).
Юлія Стародубцева досягла вражаючого успіху, пробившись у основну сітку всіх мейджорів сезону через кваліфікацію. На старті основного турніру їй не пощастило з суперницею — нею стала триразова фіналістка змагання Вікторія Азаренко. Дивлячись на результати, Стародубцева несподівано виграла перший сет, проте в наступних партіях все повернулося на свої місця (6-3, 1-6, 1-6). У сезоні 2025 хотілося б бачити Юлію, яка потрапляє в основну сітку мейджорів за рейтингом, адже в кваліфікації вона вже довела свій потенціал.
Людмила Кіченок / Альона Остапенко [7] - Крістіна Младенович / Чжан Шуай (Китай) - 6-4, 6-3
Загалом, не найвдаліший виступ українок у Нью-Йорку врятувала Людмила Кіченок. Українка в дуеті з Альоною Остапенко з Латвії стала чемпіонкою в жіночому парному розряді. В історії українського тенісу титулів і навіть фіналів у жодному з розрядів на US Open ще не було. Успішний виступ у поточному сезоні дозволив Кіченок та Остапенко першими відібратися на Підсумковий турнір WTA, а Люда з нового тижня дебютує в топ-5 парного рейтингу, вкотре оновивши національний рекорд. До речі, торік Людмила виграла титул у міксті на Вімблдоні, а цьогоріч - грала разом з Альоною у фіналі Відкритого чемпіонату Австралії. Така стабільність результатів українки не може не тішити. З неприємного можна відзначити, що в одному з матчів Люді прилетіло в голову від напарниці, але пізніше трапився і трохи веселіший момент.
Ще один важливий успіх полягає в тому, що на шляху до завоювання титулу Кіченок і Остапенко не втратили жодного сету. Проте слід зазначити, що їм трохи пощастило: Люда і Альона не зустрічалися з найсильнішими дуетами, здолавши лише 10-х сіяних у півфіналі. Наприклад, титуловані, але без сіяного статусу фіналістки Крістіна Младенович і Чжан Шуай зупинили команди Синякова/Таунсенд [3], Меліхар/Перес [5] та Се/Мертенс [2], за що їм слід висловити велику вдячність. У фіналі Младенович продемонструвала, чому вона виграла 6 титулів у парному розряді, хоча в Чжан Шуай явно не був найкращий день у кар'єрі.
Людмила також спробувала свої сили в міксті, але її партнерство з французом Садіо Думбією не принесло бажаних результатів. Вже на стадії першого раунду міксту вона зазнала поразки від Даяни Ястремської, а Надія Кіченок у парі з Уго Ні з Монако програли на другому етапі майбутнім фіналістам. Крім того, Надія брала участь у жіночому парному розряді, де провела лише один матч. У парі з угорською тенісисткою Тімеа Бабош вони поступилися американському дуету Кенін/Маттек-Сендс.
Макс Перселл и Джордан Томпсон [7] одержали победу над Кевином Кравицем и Тимом Пютцем [10] со счетом 6-4, 7-6(4).
Для Перселла це стало вже другим титулом Grand Slam у його кар'єрі. У 2022 році він здобув перемогу на Вімблдоні разом із співвітчизником Меттью Ебденом. Щодо Томпсона, то ця перемога стала для нього дебютною на мейджорах, оскільки раніше його найкращим досягненням був фінал парного розряду на Вімблдоні цього сезону, де він грав у парі з Перселлом.
Сара Еррані та Андреа Вавассорі протистояли Тейлор Таунсенд і Дональду Янгу (WC), завершивши матч з рахунком 7-6(0), 7-5.
Для Еррані та Вавассорі цей титул у міксті став першим у їхній кар'єрі, незважаючи на те, що це був їхній третій спільний виступ. Сара вже має на своєму рахунку п'ять титулів Grand Slam у жіночому парному розряді, а цього року вона також здобула золоту медаль на Олімпійських іграх-2024, виступаючи в парі з Жасмін Паоліні. Вавассорі в 2024 році досяг фіналів Australian Open і Ролан Гаррос у чоловічому парному розряді, але, на жаль, обидва рази не зміг здобути перемогу. Дональд Янг завершив свою кар'єру, взявши участь в останньому турнірі, а в майбутньому планує зосередитися на професійній кар'єрі в піклболі.